Yuniia Furman

Координує всю підготовку, а не тільки свої заняття

Юнія переконана, що вузький спеціаліст — найкращий спеціаліст: «не можна бути розсіяним на багато факторів». Тому над одним конкурсним номером у студії паралельно працюють троє: вона сама «чистить» техніку, тренер з акробатики відпрацьовує трюкову частину, викладачка акторської майстерності — емоційну. Акробатична складова обговорюється ще на етапі постановки, сюжет номера одразу доноситься акторській — і кожен працює там, де сильніший.

«Я, як викладач з хореографії, не знаю всіх фішок і тонкостей акторської діяльності. І це правда», — каже вона про причину, чому цей формат узагалі існує.

Радить ходити не тільки до неї

Юнія запрошує колег дивитися свої номери й сама ходить до них: «дивлячись 150 разів на один і той самий номер, одні помилки можу помічати більше, а інших навіть не помічати». Батькам вона відкрито радить водити дітей до різних викладачів студії: «у кожного хореографа свій умовний почерк — чим більше викладачів, тим краще розвивається база навичок». Страху втратити учня в цьому немає: «я не боюся, бо знаю, що роблю свою роботу класно».

Працює з тілом, а не тільки з хореографією

Окремий напрям її власного навчання — загальнофізична підготовка й профілактика травматизму. «Без розуміння, як працює твоє тіло і тіло дитини, неможливо викладати навіть базові речі», — формулює вона. І саме в цьому бачить головну відмінність студії: «Ми відрізняємось тим, що ми працюємо з тілом».

Для підлітків — наставниця, не друг

Рамка, яку вона тримає свідомо: «У залі я ваш викладач. Поза залом я можу допомагати вам у будь-яких ваших моментах». Але не друг: «я тримаю їх на відстані, бо не повинна бути їм другом. Але повинна їх розуміти, а вони — вчитися мені довіряти. Ось така тонка межа».