Acting
10-16 років
IDC theatre studio. Stage presence, voice, movement, expression.
Народилася зі сцени, а не з прайсу
Минулого року ми зробили звітний концерт театрально-танцювальною виставою — і побачили: у нас не «додаткові заняття з акторки», у нас повноцінна акторська студія. Тепер розвиваємо її як окремий напрям: ставимо вистави, готуємося до театральних конкурсів і плануємо нові постановки щороку.
Для кого
Для наших танцівників акторська майстерність — обов'язкова частина всебічного розвитку: конкурсний номер — це завжди історія, і суддя побачить її лише тоді, коли дитина сама розуміє, про що танцює, і вміє це прожити. А ще студія відкрита для дітей, які не займаються танцями: якщо вашій дитині цікава сцена, слово, перевтілення — їй сюди, навіть без досвіду.
Чого вчимо
Розуміти, про що твій номер чи роль, і проживати це, а не зображати. Виражати емоції тілом, обличчям, голосом — бо всі діти різні: хтось переживає глибоко всередині, і цього не видно, а хтось навпаки. Робота із силою емоції — окреме мистецтво, якому можна навчитися. І, звісно, сцена: від репетицій до повноцінної вистави перед великою залою.
Що це дає дитині
Впевненість у собі — на сцені, в класі, в компанії. Уміння говорити і бути почутою. Пам'ять, уяву, роботу в ансамблі. А комусь — і майбутню професію: актор, як і танцівник, — це фах, що годує.
Емоція, яку проживають, а не грають
Найважча задача в номері — не трюк і не техніка. За словами старшої викладачки Юнії Фурман, викладачка акторської майстерності казала їй, що найскладніше — це не вивчена емоція «тут мені треба посміхнутися», а щоб діти самі навчилися відчувати.
Різницю добре видно на великих конкурсах. «Я бачила дуже багато технічних дітей — але з награними емоціями, коли дитина просто знає: тут скривитися, тут посміхнутися. А в наших дітях я побачила, що вони проживають», — розповідає засновниця студії про Dance World Cup у Дубліні.
Як це працює в конкурсному номері
У кожного номера є сюжет, і про цей сюжет говорять з викладачкою акторської ще на етапі постановки. Далі троє працюють паралельно: хореограф — над технікою, тренер з акробатики — над трюковою частиною, викладачка акторської — над емоційною. Детальніше — як над дитиною працює команда.