Чому Юнія лишилась в IDC: про керівників, які роблять більше, ніж бізнес

Юнія Фурман прийшла в IDC не викладачкою. Вона шукала будь-яку роботу — і точно не викладацьку. Те, як вона тут лишилась і стала старшою викладачкою, вона сама називає одним словом: доля.

Оголошення, яке вона зберегла собі

«Я зайшла на Work.ua, — згадує Юнія. — Побачила, що центру потрібен адміністратор, зберегла собі контакт. А потім помітила, що ви ще шукаєте тренера зі стрітових напрямів — і подумала: ну все, можна спробувати». Зателефонувала. Відповів Тимофій, запросив на зустріч.

Ту першу зустріч вона пам'ятає, «наче це було вчора». Прийшла — а їй одразу кажуть: зараз підійде дружина, вона у нас викладачка. Юнія тоді «сімома потами вкрилась» — це була її перша серйозна співбесіда, їй був 21 рік.

Що вона зрозуміла на першій зустрічі

«На першій зустрічі я зрозуміла, що ви мені дуже підходите, — каже Юнія. — Я прийшла до чоловіка й сказала: там такі хороші люди, класна енергетика. Я дуже відчуваю людей по енергетиці — якщо мені людина одразу не подобається, я не змінюся. А ви мені дуже сподобались».

Але головне вона формулює інакше — і саме це виявилось вирішальним: «З вами я дізналась, що є такі керівники, з якими я хочу будувати структуру. Керівники, які роблять більше, ніж просто ведуть бізнес».

Чому саме тут, а не там, де було раніше

До IDC у Юнії теж було керівництво — але досвід був важким. Різницю вона пояснює через людські стосунки: «Я вмію розділяти стосунки керівника й дружні стосунки. Але я не можу працювати без дружніх. Мені треба відчувати, що я важлива людям, а вони — мені». Раніше цього не було — «можливо, мене й любили по-своєму, бо інакше не вміли, але все одно було не так».

В IDC усе співпало. «Мені сподобалась ваша схема — як ви бачите мою роботу, нашу спільну роботу. Що ви даєте мені свободу дій, і я можу відкриватися більше». Саме через людські стосунки, каже Юнія, студія стала їй по-справжньому близькою.

Як сімейна студія стала чимось більшим

Спершу Юнія довго працювала адміністраторкою — і паралельно «дотанцьовувала». А потім усе змінилось для обох сторін. До її приходу IDC був радше сімейною студією з фокусом на дорослому соціальному танці й трохи дитячого. Поява професіонала такого рівня, як Юнія, дала студії зрозуміти головне: не треба обмежуватись. Саме тоді дитячі напрями почали розвивати серйозно — і з цього виріс усе те, чим студія пишається сьогодні.

Директорка Катерина описує цю синергію так: «Ми на початку співпали — і не треба нічого казати. Юнія знає, як має бути, вона просто це проговорює, і ми разом ухвалюємо рішення, щось покращуємо». А сама Юнія додає найпростіше пояснення того, чому вона тут: тут вона відчула, що важлива — і що люди навколо важливі їй.

Читайте також: що насправді входить у роботу старшої викладачки. А якщо вас цікавить робота у нашій команді — подивіться на вакансію викладача сучасної хореографії.